Публiкацiї

Кольза. Успіх у деталях.

18/03/2019

Ріпак є третім основним джерелом рослинної олії в світі. Висока фітосанітарна цінність у землеробстві, ставить його на перше місце серед попередників для зернових культур.

Вирощування та переробка ріпаку є й залишається одним із перспективних напрямів аграрного бізнесу в Україні. Адже це енергетична культура.

Перевагу посівних площ має вирощування ріпаку озимого, але ріпак ярий (кольза) успішно культивується у зонах, ризикованих щодо вирощування озимого та як страхова культура. 

При забезпеченні ранніх строків сівби та оптимального живлення ріпак ярий розкриває генетичний потенціал урожайності і мало чим поступається озимому.

На додаток до кисню, вуглекислого газу і води рослинам потрібно не менше 14 мінеральних елементів для повноцінного живлення (Marschner, 1995; Mengel et al., 2001). Потреба в поживних речовинах,  особливо, у мікроелементах, зростає у критичні періоди росту і розвитку культури. У ріпаку ярого таких періодів три:
   - формування листкової розетки;
   - інтенсивний ріст стебла;
   - розвиток бруньок, цвітіння та формування зав’язі.

         

Найважливішим для ріпаку впродовж усієї вегетації є бор. На ранніх фазах він сприяє зміцненню кореневої системи, нагромадженню цукрів у кореневій шийці та її збільшенню. Як результат дефіциту бору – погано створена коренева система та порожні місця в кореневій тканині. Найбільша потреба у цьому мікроелементі є до та під час цвітіння, тому саме в ці фази розвитку рослин спостерігається нестача бору. Бор у рослинах ріпаку регулює синтез вуглеводів, нуклеїнових кислот, необхідний для розвитку меристеми, впливає на ріст і поділ клітин, оскільки є складовим елементом стінок клітин. Також покращує переміщення у рослині продуктів фотосинтезу, сприяє кращому формуванню пилку, запобігає обпаданню зав’язей, підвищує насіннєву продуктивність та вміст олії. Бор підтримує транспорт поживних речовин і вуглеводний обмін.

Сьогодні, як ніколи, аграрію складно вибрати оптимальну технологію живлення рослин. Ринок наповнений товарами під загальною назвою «Мікродобрива». Дешеві та дорогі порошки й рідини в різному фасуванні і під різними назвами далеко не завжди є якісними. При їх застосуванні результат досить часто не задовольняє агронома, а в окремих випадках приносить навіть шкоду, знижуючи ефективність дії засобів захисту рослин (ЗЗР). Саме тому для забезпечення оптимального живлення ріпаку бором та відмінної дії ЗЗР компанія Уніфер рекомендує Вуксал Борон рН. Адже завдяки буферному ефекту Вуксал Борон рН є відмінним партнером у системах захисту борофільних культур, покращуючи якості робочого розчину (знижуючи жорсткість і нормалізуючи кислотність середовища), сприяючи швидкому проникненню діючої речовини через кутикулу листка з одночасним забезпеченням рослин бором та елементами живлення.

      

 

Ріпак належить до рослин-калієфілів.
Калій підвищує стійкість ріпаку до вилягання, ураження хворобами, збільшує кількість насінин на рослині і масу 1000 насінин.

Магній входить до складу хлорофілу, а отже впливає на фотосинтез, фосфатний та азотний обміни. Ознаки нестачі магнію в ріпаку характеризуються жилкуватим хлорозом (мармуровістю) листків. Старіші листки між жилками стають жовтими, у деяких сортів – червоними. На краях листків з'являються коричневі або фіолетові плями. Найчастіше дефіцит магнію виявляється на піщаних і кислих ґрунтах, за високого вмісту в ґрунті рухомих сполук калію і низького вмісту фосфору в рослині, холодної й вологої погоди. Компанія Уніфер рекомендує висококонцентровану суспензію Вуксал Комбі ПЛЮС для підживлення калієфільних культур та зменшення стресу рослин, пов’язаного з дефіцитом вологи з додатковими ефектами прилипача та сурфактанта.

Найвибагливішими до нестачі сірки є культури з родини капустяних, у тому числі і ріпак ярий, потреба якого в цьому елементі живлення становить 10–15 кг/т зерна, що в 2,5 рази вище, ніж зернових. Засвоюють рослини сірку паралельно з азотом. Сірка не зв’язується із частинками ґрунту і подібно до азоту може вимиватися, особливо на легких, бідних на гумус ґрунтах, що спричинює її нестачу для рослин. За нестачі сірки білок не утворюється, ріст рослин сповільнюється, зменшується кількість стручків і насіння в них, погіршується якість насіння через зниження вмісту олії. Найбільша потреба ріпаку в сірці – від початку формування стебла до початку зав'язування стручків.



 

Ознаки нестачі сірки подібні до ознак нестачі азоту, особливо виявляються на молодих листках у формі хлорозу (світло-зелені, світло-жовті, червоні) та закручування листків у формі ложки. Старі листки стають білими з малиновим забарвленням центральної жилки та країв, а квітки – блідо-жовтими, потім білими. Найчастіше нестача сірки виявляється на ґрунтах легкого гранулометричного складу, з низьким умістом гумусу й за слабко розвиненої кореневої системи рослин. Для забезпечення рослин ріпаку сіркою компанія Уніфер рекомендує використовувати Вуксал Сульфур. Це висококонцентрована формуляція для позакореневого підживлення культур з високим вмістом азоту й сірки. Позитивно впливає на синтез білків та стійкість до хвороб. Не змінює рН робочого розчину.

Вже закономірним стає посилення посушливості клімату в усіх виробничих зонах України. Як результат створюються умови для поширення температурних стресів і, як наслідок – істотне погіршення урожаю за рахунок неповної реалізації потенціалу сучасних сортів і гібридів.

Компанія Уніфер пропонує новинку – Вуксал К Мах. Це висококонцентрована калійна суспензія для живлення калієфільних культур та зменшення стресу рослин, пов’язаного з дефіцитом вологи з додатковими ефектами прилипача та сурфактанта.

Адже калій є одним із трьох макроелементів, що необхідний рослинам у найбільших кількостях. Він підвищує стійкість рослин до шкідників і хвороб, регулює водний режим та підвищує стійкість до посух, а також покращує розвиток кореневої системи.



Калій є рухомим елементом і у рослинах знаходиться в іонній формі. Від його концентрації залежить рух води в рослині та швидкість дихання. Калій регулює процеси транспірації і дихання, контролюючи відкриття і закриття продихів, тому при достатній кількості калію підтримується тургор (вміст рідини в клітинах) і скорочуються втрати води (в’янення рослин) в умовах посухи та спекотної погоди.

Легка рухливість калію в рослинах обумовлює його реутилізацію шляхом переміщення з старого листя в молоді.

Основним важелем у збільшенні врожайності насіння ріпаку ярого, незалежно від ґрунтово-кліматичних умов його вирощування, є раціональне удобрення культури. Тож не нехтуйте позакореневе підживлення, що спрямоване на запобігання дефіциту поживних елементів, необхідних для підвищення врожайності ріпаку та якості насіння.

Вдалих і якісних Вам урожаїв!

 

Інші публікації