Публiкацiї

Флоема та ксилема

07/07/2021

Провідні тканини рослин.

За важливістю значення їх можна порівняти з кровоносною системою людини. Артеріальні та венозні судини пронизують весь наш організм, кожну клітинку, доставляючи необхідні речовини і видаляючи продукти обміну.

Так і в рослинах.

По провідникових тканинах флоеми і ксилеми рухаються різні органічні сполуки, мінеральні речовини та вода, забезпечуючи злагоджену роботу всього організму.

Ксилема відповідає за транспорт вгору, від коренів до стебла та листків рослин. На відміну від ксилеми, транспорт флоеми може бути як вгору, так і вниз.

Пропонуємо вивчити їх більш детально, оскільки це складні тканини, в складі яких присутні клітини різних видів, причому як живі, так і мертві. Але варто відзначити, що в ксилемі кількість мертвих клітин переважає.

Ксилема (деревина) забезпечує висхідний потік. Від коренів до листків піднімаються вода і розчинені в ній мінеральні речовини, які були поглинені кореневою системою рослин.

Ви запитаєте, що змушує, проти сили тяжіння підійматися воду і мінеральні солі? Причому зі швидкістю, яка може досягати кілька десятків сантиметрів на годину! Цей кореневий тиск від 30 до 150 кПа і транспірація, де на місце випарувалася з листя рідини притягається нова, розташована нижче.

До складу ксилеми входять:

  • провідна тканина — судини та трахеїди;
  •  механічна тканина — деревинні волокна (лібриформ);
  • основна (деревинна та променева паренхіма).

Флоема (луб) відповідає за транспортування цукрів та інших молекул, які були створені в результаті фотосинтезу. Приблизно 90%, що переміщуються органічних речовин це сахароза. Флоема переміщує речовини до підземних органів та  «запасає» їх в насінні і плодах.

Флоема складається з наступних типів клітин:

  • ситовидні трубки (забезпечують основний перенос речовин і не мають клітинних ядер);
  • супутні клітини (служать для опори);
  • паренхіма (виконує функцію ближнього радіального транспорту).

 

Механізм руху через флоему називається - потоком під тиском, його теорію в 1926 році запропонував німецький вчений Ернст Мюнх.

Сила транспортувати речовини з одного кінця рослини на інший походить від двох основних явищ: осмосу та всмоктування.

При надходженні сахарози у флоему створюється осмотичний тиск, оскільки концентрація цього вуглеводу всередині судини вище, ніж зовні. Цей тиск переміщує сік уздовж протоків флоеми. Як тільки сахароза досягає місця свого призначення, вона забирається з провідної тканини разом з водою, що викликає падіння тиску.

 

Саме ці провідні тканини об'єднують найтонші корінці і кінчики молодого листя, бруньки й пагони - в одну потужну, безперервну в дії, розгалужену мережу всього рослинного організму.

 

Інші публікації